Чимало людей думають, що найкращий спосіб позбавитись від непотребу – це спалити його. Особливо так ставляться до рослинних відходів, таких, як суха трава, солома, бадилля, гілки та листя. З приходом осені та весни ми дуже часто бачимо, як купи листя та різних рослинних рештків спалюються на власних подвір’ях чи просто на вулицях.

Внаслідок такого господарювання їдкий дим застилає вулиці, повітря стає важким і гірким і як результат – збільшуються випадки захворювань дихальних шляхів. На жаль, більшість людей до сих пір не усвідомлює, що такий спосіб позбавлення від сухого листя не просто безглуздий, а ще й небезпечний. Адже рослини накопичують в собі усі шкідливі речовини, які є у повітрі, ґрунті та воді. Спалюючи їх, ми вивільняємо усе, накопичене деревом чи травою протягом року. Ще більшу шкоду маємо, коли разом із зібраною рослинністю палимо ще й побутове сміття, особливо пластик. В такому разі в повітря виділяються небезпечні хімічні сполуки.

З РОСЛИННИХ РЕШТОК ЗІБРАНИХ У СЕЛІ, МОЖНА ОТРИМАТИ ЧУДОВЕ ДОБРИВО КОМПОСТ!

Компостування дозволить не лише вирішити питання з опалим листям та органічними рештками – відходами з кухні, а й допоможе суттєво зекономити на добривах. Зробити компост, маючи власне подвір’я, не складно. Для цього треба облаштувати на городі компостну яму або купу. Компостування – це природний аеробний процес розкладання органічних відходів за допомогою кисню та грунтових бактерій.

Компост – багате гумусом добриво, яке збагачує грунт поживними речовинами. При дотриманні умов компостування у компостній ямі чи ящику через 12-24 місяці можна отримати визрілий продукт. Місце для компостування має бути не ближче, ніж за 15 метрів від джерела питної води, у напiвзатiнку, щоб запобігти висиханню компосту, а також добре провітрюватись. Висота i ширина компостної маси не повинна перевищувати 100-150 сантиметрів, а от довжина може бути необмежена.

Подрібнене листя різних порід дерев слід змішати із землею, гноєм або готовим компостом у співвідношенні 2:1. Варто додати до суміші кухонні відходи, скошену траву або ж трохи азотного добрива (наприклад, курячого посліду). Усе слiд укласти шарами товщиною не більше 15 сантиметрів. Занадто товстий шар якогось матеріалу уповільнює процес компостування.

Якщо ви хочете якнайшвидше отримати добриво з компостної купи, то рештки бажано дрiбнити, а сам компост частiше перемiшувати та поливати.

До компостної ями можна також поселити каліфорнійських черв’яків, які швидко перетворюють вміст компостної ями на гумус. Ґрунтом із ями можна удобрювати город та отримувати чудові врожаї.

ЗБЕРЕЖЕМО ДОВКІЛЛЯ ТА ЧИСТЕ ПОВІТРЯ РАЗОМ!