Свої листи з далекої Німеччини, а саме з міста Вюрцбург (Нижня Франконія) Баварія, Віра Стрибалюк писала мамі. А ще дізнаємось, що був брат Костік. Пише, що крім неї з Хутор-Гори тут нікого нема. Скаржиться на подруг, які залишились дома, написали по два листи, а більше не пишуть їй. Особливо ображається на Г.Катю, мабуть свою найкращу подругу. Питає в матері, може відправити їм посилку. Обіцяє надіслати свої світлини.

Дата: 13.01.1943 рік, штамп від 15. 01.1943 року

13 січня 1943 року

Добрий день або вечір ріднесенька моя мамо. Передаю вам усім свій сердечний, гарячий привет і дуже дякую вам за ваше пісьмо, яке я получила 11 числа цього місяця; також Костіку. Дуже прошу мене не забувать, частіше пишіть, бо дуже скучаю за всіма. Я жду, жду – пісьма нема. Гірко заплачу та думаю: така моя доля, що я попала сюди сама з села нашого. Да й ще й дома забувають мене. Тільки получила от вас 3 лис. Спасіба тим дівчатам, яки гуляли вместі. То вже пишуть, не забувають. То вони знають скуку у чужині, а ті, що дома, розкіш по 2 листи написали та й забули так як Г.Катя. Я у чужині та більше написала, як Катя дома. Я дуже обіжаюсь на Катю, що забула. Хай други хто.. Я ніколи не надіялась, що так вона забула. Нехай забуває [слово не розбірливо].

Дома приде весна, то всі тут як одна, як я тоді. Узнають, як скучно. Мамо не думайте за мене що погано. Не погано пока і буде погано, то голова на в’язах є. Може яку посилку вислат вам: мила або чого другого, то напишіть. Досвіданя, дорогиї мої рідні К.М. Пишить, не забувайте. Дожидайте фотокарточку за другим лис. приш.

Дата: 19.04.1943 рік, штамп від 19. 04.1943 року

19/ІІІІ 1943 року

Добрий день моя рідненька мамо і братік Костік. Передаю вам палкий привіт і желаю усього найкращого. Я жива, здорова, чого і вам желаю. Роблю так, як робила, маюсь більше. Якби не лаялась, то може щось би купила, і то на день 54 рази. Бо багато роботи і нема кому робить. Я за 3 роблю. Не знаю, купила тухлі оце, да не знаю чи мині чи ні. Я получила ваші откритки, всього 5 ш., а ти писала, що 12 ш. Ну, пока, досвіданя. Передавайте усім привіт, Г. Каті. А фото вишлю, тільки не знаю чи дойде.