Маємо в своєму розпорядженні лише один лист від Наді Гомоли, який вона адресує своїй мамі. В ньому сповіщає, що жива і здорова. Згадує в листі Віру. Якщо припустити, що вона також із Гори, то це може бути або Віра Гомола, або Віра Макаренко, або Віра Стрибалюк, які теж були забрані до Німеччини на примусові роботи.

Також із листа дізнаємось, що дівчата щонеділі ходять гуляти, можуть випити пива, а ввечері – після роботи – влаштовують собі танці та співають.

Дата: ??.??.1943 рік, штамп від 29.??.1943 року

Куди: Хутір-Гора Бориспільського району Київської області

Звідки: Кюрнах – муниципалитет в нижньому франконському районі Вюрцбургу в Баварії

Добрий день мама и моя сестрічка. У перших строчках мого листа я вам прописую, що я жива и здорова, чого и вам бажаю. Усього найкращого вам прожить на білому світі. Мама ми живемо нічого, йсти є що, аби тільки й ви. Робимо постарому і Вера теж нічого, жива. Гулять ходимо щонеділі, піво пємо, щодня танцуємо і потроху співаємо. Ну нічого, мама, може дасц Бог, скоро додому прійдемо, то усе буде добре, а тепер мусімо перебувать. Й жівіть мама добре, не журіця за мною. Я, як дасц бог, будем живи то прійдемо. І передаю я усім роднім прівіт від себе і від Вери. Пока, мама. Досвіданія. Жду ответа, як соловей.