У Гірській сільській раді зберігаються 5 копій листів Івана М. Гомоли, які він писав до матері Палагеї зі східного робітничого табору «Stahnsdorf 2» (знаходився біля Берліна). Із них відомо, що в нього був брат Міша та дві сестри Соня і Галя. У родини є пасіка, бо Іван питав, як перезимували бджоли. Пише, що живе добре, на свята в них бувають вихідні, в які їм дозволяють їздити в Берлін. Де працює, з листів не зрозуміло. Пише тільки, що роблять по 8 годин. Годують їх: вранці 250 гр. хліба та півлітри супу, в обід літр супу, ввечері півлітри; дають цукор, ковбасу, масло – по 25 грамів. Згадує односельця Саву (швидше за все про Селентія), із яким вони в одному таборі. Відомо, що йому листи писали тільки «його» дівчата, Грицько Максимов, Оврам Захарович і мати. Також цікавиться про те, як живеться в селі, що тут нового. Бо хтось йому відписав, ніби 80 односельців визначили для відправки в Германію на примусові роботи. Також із листів відомо, що з дому він поїхав у травні 1942 року, після Пасхи. Постійно передавав привіт Тимофію Власовичу Прищенку. Відомо, що надсилав матері світлини з Германії, де він, а одну відправив, де він із бориспільцем Миколою Сайко.

Дата: 15.03.1943 рік, штамп від 16.03.1943 року

Лист до Рідної України з Німеччини. Добрий день дорогії родни Мамаша, Міша, Соня й Галя. Передаю вам свій палкий привіт. Я пока жив, здоров, чого й вам желаю. Я живу тут зараз хорошо. Тут зіми спошти не було і зараз тепло. Живу я так, як і раніше жив. Пісьом я вам давно писав, бо не було можна, а це дали откритки і я написав вам лист. Я чого ви не пишете, то я незнаю. Мамаша, я вам в другий раз пришлю фотокарточку. А ви мені вишліть усією сім’єю. Тут живеться нам весело, багато дівчат. Мені дівчата усе врем’я стірають, і гуляю я з ними. Усі ми хлопці умісті всі, живемо пока нечого. Робимо 8 часов. Получаю я пільма от дівчат от своїх і їм пишу. Сьогодні якраз неділя, ми гуляємо, повисипалися добре і йдемо гулять. Ну, пока, досвіданія, більше нічого писать. Пишіть мені скоріше ответ. Передавайте всім привіт. Тимофію Власовичу і всім остальним хлопцям і дівчатам. Ваш син Іван (пілпис).

Дата: 21.03.1943 рік, штамп від 30.04.1943 року

Добрий день мої дорогії родни Мамаша, Міша, Соня й Галя. Передаю вам свій палкий привіт і бажаю вам як найкращого в вашій жизні. Я пока жив, здоров, чого й вам бажаю. Живу я по-старому, на тому самому місці, де й робив. Пісьом я от вас получив, откритку за котору дуже дякую. У нас зараз приходить праздник Паска. Ми будемо чотири дні гулять, робить не будем і лучши харчі нам будуть. Будем гулять хорошо. Ну, не так, як пройшлий рік ми гуляли дома. Ми тільки тут споминаємо, як ми гуляли. Додому ми поїдемо не знаємо коли. Уже скоро рік буде, як з дому. Я письма получаю тільки от дівчат своїх, от Грицька Максимова, от Оврама Захаровича і от вас. Ну буду кінчать. Остаюсь жив, здоров. Передайте привіт Тимофію Власовичу. Пишіть мені всі новості поскоріше. Привітайте від мене всіх родни і всіх товаришів. Досвіданія, ваш син Іван.

Дата: ??.05.1943 рік, штамп від 05.06.1943 року

Добрий день дорогая мамаша, брат Міша, сестри Соня й Галя. Передаю вам привіт. Сьогодні якраз один рік як ми з дому, і я от вас якраз получив пісьмо, за котороє дуже вам дякую. Так що мині сьогодні велика радість, я як здумаю, як ми от’їжжали з дому, то аж серце холоне от жалю. Ну, нечого, колись може, дасть бог, побачимося. Я вже дуже за вами за всіма, і за рідним селом скучив. У нас тут усе по-старому, на тому самому місці де й були. Гулять ходимо, я б оце вам вислав фотокарточку, так ще не готові карточки. На другий раз вишлю не одну, а дві, бо по-разному фотографірувалися. По неділях ми гуляємо, їздимо в самий Берлін у звіринець і т.д. Зараз ми втрох чоловік з комнати прийшли з роботи, а Савка якраз на другу зміну пошов, так що вин не знає, що я й откритку получив. Ну, мамаша, кінчаю писать, бо нема де. Одежа в мене пока є. Учора була получка, то я за 2 неділи получив 22 марки. Так що гроші всегда єсть. Но нема чого купить. Пока, досвіданія. Передайте Привіт Прищенку Т.В. і всім остальним.

Дата: 07.05.1943 рік, штамп від ??.??.1943 року

Добрий день мої дорогії родни Мамаша, Міша, Соня й Галя. Передаю вам свій привіт. Я пока жив здоров чого й вам бажаю в вашій жизні. Я вам оце пишу третю откритку, а от вас не получав не однієї, а чого ви не пишете, то я не знаю; чи може забули, що я в вас і був. Ну, живу я тут пока нічого. Дають нам хліба 250 гр. утром та півлітри супу, в обід літер, а у вечері тоже півлітри. Дають сахар, ковбасу, масло по 25 гр. Оце така нам їжа. По неділях ходимо гулять. Ми на паску гуляли 4 дні і на 1 й 2 мая гуляли 2 дні, їздили в звірінець, по лісі скрізь ходили гуляли. Роблю я на тій роботі, де й робив. Тепер нам прийшли откритки, то пишуть, що з нашого хутора 80 душ визначили в Германію. То напишіть, чи поїхали. Напишіть мені, як пчоли; чи харашо перезімували, де вони стоять – чи в лісі. Пишіть вопще всю вашу жизнь. На другий раз я вам пришлю фотографію. А ви тоже мені вишліть. Пока, кінчаю писать. Досвіданія. Передаю привіт Т.В.Прищенку. Пишіть ответ. Писано субота 10 часов утра. Підпис.

Дата: 10.08.1943 рік, штамп від 13.08.1943 року

Добрий день мої рідні Мати, Міша, Соня й Галя. Передаю вам свій привіт, і бажаю вам як найлучшої жизні. Я пока жив, здоров, живу на старому місце де й був. Роблю тоже на старому місці. Новостів у нас особих нема, правда є, но ніде писать. Я от вас получив посилки, за котори дуже дякую, якщо ви маєте змогу, то висилайте. Я вас дуже прошу, вишліть у посилці труси й майку, і вишліть табаку посилок три, як маєте змогу. Прописуйте свої новості, як жнива пройшли, які врожаї, як пасіка, як ви живете. Бо ми ходимо вільно, куди хоч, туди і йди, жизнь получшала. Мамо, я вам висилаю 2 фотокарточку з бориспільським хлопцем Сайко Коля. Пока, досвіданія. З привітом ваш син Ваня.